- певний
- —————————————————————————————пе́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
певний
Смотреть что такое "певний" в других словарях:
певний — а, е. 1) Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2) Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3) Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або… … Український тлумачний словник
певний — 1) (який відповідає дійсності), правильний, точний, вірогідний, достеменний, безсумнівний 2) (який не сумнівається, твердо вірить у що н.), упевнений, спокійний … Словник синонімів української мови
Певний — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
непохибний — певний, неминучий (реґіоналізм) ...Жде вашого сина непохибна смерть. [ЗБ 246]; Той ясний і непохибний небесний мандрівник, [«Рубач» 19]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
звичка — (певний спосіб дії, життя, манера поведінки й под., що стали звичними, постійними для кого н.), вдача, мода, навичка … Словник синонімів української мови
позначка — (певний знак, зроблений для відрізнення чогось, указівки на щось), позначення; карб, нарубка (такий знак, зроблений чимсь гострим); ремарка (у словнику для повнішого тлумачення слова) … Словник синонімів української мови
стадія — (певний момент, етап у житті, розвиткові кого / чого н.), фаза, період, щабель, ступінь … Словник синонімів української мови
баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… … Український тлумачний словник
оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
